Поцілунок у долоньці,

або

Як допомогти дитині звикнути до дитячого садка

Час минає швидко. І одного разу малюк стає вихованцем дитячого садка. Перехід від домашнього затишку до групової організації життєдіяльності для більшості малят стає серйозним стресом. Чи можливо зменшити емоційне напруження, пов'язане з адаптацією до нових соціальних умов дитячого садка?

Так, можливо. Як це зробити — радить фахівець

Визначте межі свободи

Не варто бездумно дотримуватися ідеї свободи виховання. Свобода — це добре, але в певних межах. У першу чергу важливий порядок, тому побудуйте межі, у яких даватимете дитині свободу. Якщо пустити дитину на самоплив, то ні про яку свободу не йтиметься. Свобода — це завжди відповідальне волеви­явлення. В іншому разі буде хаос.

Запровадьте ритуали

Якщо хочете допомогти дитині легко ввійти в оточення дитячого садка, пам'ятайте про те, що вдома мають бути правила, чіткий регламент дії, дея­кі ритуали. Вони допоможуть дитині підготуватися до сну, виконати гігієнічні процедури, зібратися на прогулянку та повернутися з неї тощо. Якщо їх ви­конувати вдома систематично, то ви легко разом із дитиною ввійдете в ритм життя дитячого садка. Так адаптаційний період пройде без ускладнень.

Взаємодійте з педагогом

Коли ви вперше взаємодієте з педагогом, розкажіть, до яких ритуалів ди­тина привчена, щоб педагог міг це врахувати в адаптаційний період. Це мо­жуть бути якісь слова, які ви зазвичай кажете дитині, коли вкладаєте спати, або особливі сигнали, які кажуть про початок прийому їжі, або якісь особли­ві умови, в яких відбуваються гігієнічні процедури. Якщо ви скажете про них педагогу, це дасть змогу встановити наступність і послідовність між вашими правилами та правилами, яких дитина має дотримуватися в дитячому садку.

Підтримуйте емоційно

Але є ще один момент, пов'язаний з підготовкою до дитячого садка. Деякі діти дуже болісно переживають момент розлуки, для них це не просто емоцій­не потрясіння, а трагедія. Їм здається, що їх тут залишать назавжди, що батьки їх більше не будуть любити. Вони дуже сумують. Тому рідні мають допомогти дитині перейти до нового етапу життя в емоційному сенсі. Як це зробити? По- перше, не істерити самому. Забудьте про слова: «Ой, куди ж ти підеш? Ой, що ж на тебе чекає? Матуся сумуватиме за тобою. Я страждатиму». Намагайтеся розповісти про те, що всі діти та люди, що дорослішають, мають обов'язково ходити на роботу чи відвідувати дитячий садок або школу. І ви теж сумуєте, але ввечері ви всі зустрічаєтесь, і любов ваша від цього не зменшується.

Підготуйтеся до розставання

Прочитайте разом із дітьми книжку Одрі Пенн «Поцілунок у долоньці». У ній розповідається про маленького єнота Честера, який також дуже хвилю­ється через підготовку до дитячого садка. І його мама, прощаючись із сином, залишала йому на долоньці поцілунок. Коли малюк дуже сумував за мамою, він міг пригорнути долоньку до щоки й відчути, що мама його дуже любить. Поцілунок не змивався, навіть якщо руки мочили або мили. Ця ніжна історія показує, що емоційний зв'язок нікуди не подінеться. Скористайтеся цим при­йомом, щоб полегшити момент розставання. Якщо на одязі дитини є кишень­ка, покладіть туди предмет, який об'єднуватиме вас навіть на відстані.

Забезпечте поступовість

Добре якщо ви знайдете час, щоб поступово здійснювати цей розрив у просторі та часі. Спочатку залиштеся разом із дитиною в дитячому садку про­тягом якогось часу. Потім залиште малюка ненадовго — на півгодини чи годи­ну. Потім — на пів дня. Поступовий перехід допоможе дитині впевнитися, що її не залишать у дитячому садку, що за нею обов'язково прийдуть, будуть її за­бирати, що люблять її не менше.

Нехай ці поради допоможуть вам із дитиною пережити цей непростий в емоційному сенсі перехід від родинного до суспільного виховання.

Примітка. Шпаргалку підготувала Наталія Гавриш, професор кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти Переяслав- Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди, провідний науковий співробітник лаборато­рії дошкільного виховання Інституту проблем виховання НАПН України, д-р пед. наук.